В історії економіки відомі численні факти активного розвитку держав, серед яких одним з найвидатніших прикладів було японське економічне диво. Цей феномен характеризувався рекордним зростанням добробуту народу і держави, який склав близько 10% щорічно, починаючи з 1950 і по 1973 року. І все це незважаючи на важкі наслідки другої світової війни, в якій Японія була з сторони, що програла. У той час як весь світ повільно прокидався, Японія, починаючи з 1950 року, розігнала найвищі в світі економічні показники.

Основні причини, що сприяли такому інтенсивному розвитку, представлені наступним рядом факторів:

– Низьке оподаткування, стимулюючий розвиток бізнесу на всіх рівнях діяльності. Люди отримали свободу і могли втілювати в життя навіть найсміливіші ідеї.

– Активне впровадження нових технологій і зарубіжного досвіду в різних сферах економіки і виробництва.

– Розвиток діяльності профспілок, яке забезпечило соціальний захист і підтримку населення.

– Земельна реформа, проведена в 1947 році, завдяки якій селяни змогли отримати раніше орендовані землі в приватне володіння, що дало можливість розвинути аграрну сферу.

– Регулювання грошової маси.

– Масштабне освіту структур з контролю якості продукції, що випускається.

Все це дозволило не тільки зробити великий крок у технологічному розвитку, а й забезпечило вигідні відносини між державою і підприємцями, підтримала національного виробника і гарантувало стабільні робочі місця для найманих робітників.

Крім усього вище сказаного, звичайно ж, важливу роль відіграв і внутрішній світ самих японців, спрямований на самопізнання і самореалізацію. Деякі аспекти були розкриті нами раннє в статті Японське економічне диво зсередини. Частина 1.